Вже 100 днів триває повномасштабна війна проти України! Вже 100 днів ми доводимо всьому світу, що маємо право жити. І вже 100 днів б’ємо ворога, відбиваємого ворожі наступи. За цей час українці стали синонімом хоробрості.
І хоча на вулиці вже припікає сонце, в душах українців й досі кінець лютого. В нас вкрали нашу весну російські окупанти! Ми ховаємось у бомбосховищах, тікаємо до безпечних місць, стаємо до лав ЗСУ, волонтерів, ТрО. І головне – ми не збираємось здаватись, тому що перемога буде за нами. По іншому бути не може!
Це не просто цифра
З 24 лютого ми всі ведемо відлік до нашої перемоги. Ми точно знаємо, що день перемоги над російськими окупантами став ближче ще на 100 днів.
Українські захисники і захисниці рішуче відбивають ворожі атаки, знищують путінську орду, проводять контр наступальні дії попри те, що ворог переважає в живій силі. Вони довели, що українців неможливо зламати і знищити. Бо українці – нація вільних і сильних духом людей.
Які ж висновки ми з вами зробили за ці 100 днів? Головних всього три:
- Ніколи не сумніватися у собі. Так, як не сумнівалася в собі вся Україна й вступила у бій, якому пророчили всього три дні, але наша з вами країна витримала вже 100. І не здається!
- Не боятися просити про допомогу. Це і про себе, і про Україну. Ми з вами вже бачимо і знаємо, скільки друзів мають українці по всьому світу! І кожен з них готовий прийти на допомогу.
- Цінувати кожен день. Це стосується і свого життя, і про життя саме в Україні. Кожен день нам подарований Богом, який дає сили нашим захисникам боронити нас від ворога.
Цих трьох висновків досить, щоб зрозуміти, як сильно змінилося життя кожного з нас. Проте насправді висновків ми зробили набагато більше.
Що робити тепер
Є відома цитата людини, яка пережила в часи Другої світової війни концтабір:
“Першими зламалися ті, хто думав, що все скоро закінчиться. Потім не стало тих, хто гадав, що все це надовго. І вижили лише ті, хто просто продовжував жити, день за днем.”
Так і ми з вами мусимо робити – жити далі, попри всі негаразди, попри війну. Життя завжди перемагає – ми з вами це добре знаємо, а тому не маємо права давати хоч найменшого приводу для радості ворога.
Кожен новий день – це нові задачі, нові потреби і нові можливості. Так, навіть під час війни можуть відкриватися нові можливості! Можливості волонтерити 24/7, знаходити те, що потребують біженці і військові в найкоротші терміни. До речі, більшість з нас, скоріш за все, навіть не уявляла, що має надможливості. А вони як раз і проявляються в критичних ситуаціях, коли іншого виходу немає.
Саме тому ми наголошуємо, що зараз вкрай важливо продовжувати жити, бо життя – це завжди боротьба. Ми з вами не маємо права зневірюватися! А ще ми не маємо права звинувачувати інших, бо вони виїхали з країни, чи не займаються волонтерством, або ж не розповідають про жахіття війни в соцмережах.
Маємо розуміти, що кожен з нас переживає стрес по своєму. Хтось починає активно діяти, хтось замикається в собі. Всі ми різні – не ідеальні, і не святі – але ми українці, єдина нація єдиної країни!
Підсумуємо?
Наостанок хочемо додати лиш одне – миру в Україні бути! Ми це знаємо і крапка. Війна відкрила нам очі на багато речей, з багатьох зірвала маски, показала хто є хто. Тепер ми знаємо хто наш друг, а хто тільки прикидався таким, а як з’явилась можливість встромив ножа в спину.
Все стало на свої місця. І напевне ми дізнаємося про ще багато речей, про які не здогадувались, коли переможемо. Але зараз ми хочемо сказати тільки одне – ДЯКУЄМО ВСІМ, ХТО ПІДТРИМУЄ НАС! Ви справжні друзі і без вашої підтримки нам би було дуже важко. І, звісно, дякуємо нашим польським друзям, які першими відгукнулися на наш заклик про допомогу! Не можемо не відмітити Marcin Biesiekierski, GRILL BAR.
А ще хочемо подякувати ветеранам волейбольного клубу “Будівельник” за їхню допомогу і щиросердність. Хлопці щомісяця по декілька раз допомогають нам!
Віримо – перемога за нами! Україна була, є і буде! Все обов’язково буде добре. Згадуємо шафку з Бородянки і тримаємось, бо ми українці.
Завжди ваші ГО “Atomy”